Мы укрывались облаками,
Часы спешили...
Ровно три,
И где-то там, за тополями,
Разбушевалось грозно пламя
И захотелось с облаками нам улететь от тополей.
Луна...
И солнце на закате.
И чувства задевают пламя –
Вокруг огонь, а ты не с нами
Свет мира здесь,
Луна за нами
И звезды вьются на воде...
Прохлада. Солнце опустилось.
За горизонт пошло. Умылось...
И я за ним вошла в просторы,
Раздвинув водной глади шторы.
И время вдруг остановилось,
Прохлада надо мной сгустилась
И я ушла...
Прощайте тополя...
Оля Акимцева,
Москва, Россия
пишу.
в 2004 году вышла книга "Ванька" в издательстве "Библия для всех"
ура!!! вышла моя вторая книга!!!! "Секреты маленькой принцессы" изд-во "Росмэн"
покупайте, пишие отклики!!!!
мои контакты:
oakim(at)mail(dot)ru
Прочитано 9705 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.